Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Філософський факультет

Кафедра теоретичної і практичної філософії імені професора Й.Б. Шада

           “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

Олександр ГОЛОВКО ___________________________

“______”_______________2022 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософія

рівень вищої освіти:                         перший (бакалаврський)

галузь знань:                                     03 гуманітарні науки

спеціальність:                                    023 – філологія

освітньо-професійна програма:       філологія

спеціалізація:                                      

від дисципліни:                                 обов’язкова

факультет:                                         іноземних мов

2022 / 2023 навчальний рік

Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою філософського факультету

Протокол № 5 від 24 червня  2022 року.

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Шильман М., кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Програму схвалено на засіданні кафедри

теоретичної і практичної філософії імені професора Й.Б. Шада

Протокол № 12 від 10 червня 2022 року

Завідувач кафедри теоретичної і практичної філософії

імені професора Й.Б. Шада

                                                                _________________ Олег ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Програму погоджено з гарантом освітньої програми

Гарант освітньої програми

­­__________________

Програму погоджено методичною комісією факультету іноземних мов

Протокол № від               2022 року

Голова методичної комісії факультету іноземних мов

_____________________ Анна КОТОВА

Вступ

Програма навчальної дисципліни Філософія складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки

бакалавр

спеціальність (напрям) 0203 – гуманітарні науки

спеціалізація 6.020302 – філологія

1. Опис навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є складання цілісного уявлення про специфіку філософії як форми вільного мислення, ознайомлення студентів з історією філософської думки, основними філософськими поняттями, концептами, системами і персоналіями.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є намір проілюструвати фундаментальність філософських питань, показати методологічну роль філософського знання в розв’язанні онтологічних і гносеологічних проблем буття, активізувати здібності студентів до логічного мислення та самостійного аналізу явищ суспільного життя.

1.3. Кількість кредитів – 4\3

1.4. Загальна кількість годин – 120\90

Згідно з наказом № 0202-1/260 від «07» серпня 2020р. Програму адаптовано до умов змішаного навчання.

Всі лекційні заняття проводяться он-лайн на платформі Discord. 25 % часу лекції резервується для запитань, дискусій, обговорення навчального матеріалу, як проходять в форматі відео-конференції.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях до 20 осіб з урахуванням відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

Співвідношення аудиторних занять і занять в режимі он-лайн – 50%/50%

1.6. Заплановані результати навчання:

– знати предмет філософії, її структуру, гуманістичний зміст, категоріальний апарат, напрямки і основні стани розвитку східноєвропейської філософії, сучасні тенденції філософської думки.

– вміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, аналізувати соціально-політичні та економічні проблеми буття, формувати самостійний стиль мислення і власну світоглядну позицію, ґрунтовано мислити, використовувати основні філософські терміни, опанувати філософську літературу.

2. Тематичний план навчальної дисципліни

Розділ 1. Поняття філософського знання та вступ до метафізики

Тема 1. Що таке філософія?

Визначення філософії. Філософія як нескінченне запитування. Філософія як «нічийна земля». Грецькі підстави європейської філософії. Філософія як «любов до мудрості». Специфіка філософського мови. Філософське мислення vs. мислення міфологічне. Філософські теми і дисципліни. «Необхідність філософії».

Тема 2. Давньогрецький початок західноєвропейської філософії

Загальна характеристика давньогрецької філософії; зміст, метод, мета. Проблеми фюзису і космосу. Пошуки першооснови. Концепти Фалеса і Анаксимандра. Піфагор: число як першооснова. Геракліт: становлення, мінливість і рухливість як атрибут реальності. Парменід про шляхи пізнання і бутті.

Тема 3. Філософія Сократа

Рух софістів. Протагор: «людина є міра всіх речей». Сократ: пошук людської мудрості. «Пізнай самого себе». Розумна душа. Доброчесність як знання. Етика Сократа. Діалектика. Сократичний діалог.

Тема 4. Філософія Платона

Платон і Сократ. Платонівська «міфологія». Поняття надчуттєвого. Істинне \ неістинне буття. Ідея, світ ідей, благо, душа. Пізнання як згадування. Філософія як любов. Метафора печери. Ставлення душі і тіла. Вчення про ідеальну державу.

Тема 5. Філософія Аристотеля

«Перша філософія». Визначення філософії. Метафізика. Пізнання буття. Причини. Категорії буття. Поняття першо-двигуна. Матерія, форма, субстанція. Вчення про душу. Вчення про державу.

Розділ 2. Філософування у вірі та відкриття суб’єкта

Тема 6. Філософія Середніх віків і доби Відродження

Філософствування у вірі і проти віри. Віра і розум. Біблійні поняття філософського плану. Схоластика. Філософія і теологія. Рух гуманістів. Концепт «універсального людини». Неоплатонізм і натурфілософія Відродження. Вчення Н. Макіавеллі.

Тема 7. Філософія Нового Часу

«Наукова революція» XVII століття. Інструментальний характер нової науки. Досвід, експеримент, доказ. Методологічні правила І. Ньютона. Ф. Бекон: наукова філософія в контексті «відновлення наук». Теорія «ідолів». Цілі нової науки. Читання «книги природи». Дослідник-інтерпретатор.

Тема 8. Відкриття суб’єкта: філософія Р. Декарта

Метафізичні підстави філософії Р. Декарта. Простір і матерія. Пошук методу. Радикальне сумнів. Правила для керівництва розуму. Річ мисляча й річ протяжна. Вроджені, придбані та створені ідеї. Механіцизм. Філософія як гносеологія. «Культ розуму» і філософія епохи Просвітництва.

Розділ 3. Трансцендентальна та критична філософія

Тема 9. «Коперніканська революція» І. Канта

Загальний план кантівської філософії. Природа пізнаваного об'єкта. Апріорне і апостеріорне. Простір і час. Феномен і ноумен. Наукове пізнання. Категорії розуму та ідеї розуму. Судження і умовиводи. Здатність до метафізики. Антиномії розуму. Соціально-філософські аспекти філософії І. Канта.

Тема 10. Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля

Реальність як дух, процес, діяльність, прогрес. Діалектика. Спекулятивне мислення. Функції розуму і розуму. «Зняття». Поняття. Людина як самосвідомість. Реалізація самосвідомості. Діалектика «раба» і «пана». Вчення про державу. Моральна ідея і прогрес свободи. Всесвітня історія як суд світового духу.

Тема 11. Філософські ідеї другої пол. XIX – першої пол. XX століть

Почала некласичної філософії. Ф. Ніцше: «переоцінка цінностей» і «Генеалогія моралі». З. Фрейд: відкриття «несвідомого». Ф. де Соссюр: початок структурної лінгвістики.

3. Структура навчальної дисципліни

4. Теми семінарських занять

5. Завдання для самостійної роботи

6. Індивідуальні завдання

Не передбачається

7. Методи навчання

пояснювально-ілюстративний: викладач організовує сприймання та усвідомлення інформації, а студенти її сприймають, осмислюють і запам’ятовують;

репродуктивний: викладач дає завдання, а студенти вчаться застосовувати знання за зразком;

проблемного виконання: викладач формулює проблему і сам її вирішує, а студенти уважно стежать за ходом його творчого пошуку;

частково-пошуковий (евристичний): викладач формулює проблему, а студенти поетапно вирішують її під його керівництвом (при цьому поєднується репродуктивна й творча діяльність).

8. Методи контролю

В режимі он-лайн контроль здійснюється за допомогою інтерактивного тестування, на відео-конференціях, через  виконанням інтерактивних вправ.

Поточний контроль засвоєння попереднього лекційного матеріалу та ступеня спрацьованості текстів семінарських занять – в режимі індивідуального та фронтального усного опитування за окремою темою навчального курсу, а також комбінованого опитування за окремим розділом навчального курсу, що включає як усний, так і письмовий формат.

Семестровий контроль засвоєння усього комплексу матеріалу навчального курсу – в режимі фронтального письмового опитування згідно сформульованих у формі питань (іспит).

Контроль виконання індивідуальних завдань і тем, що віднесені до самостійної роботи студентів, – в режимі перевірки письмових робіт, індивідуального усного опитування, та фронтального письмового опитування.   

9. Схема нарахування балів

Мінімально достатня для зарахування модуля кількість балів – 10. Умова допуску до підсумкового контролю – три зарахованих модуля (не менш 30 балів)

Шкала оцінювання

10. Рекомендована література

Основна література

Кривуля О. М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – 592 с.

Губерський Л. В. Філософія. Підручник для ВУЗів. – Харків: Фоліо, 2018. – 621с.

Бичко І. та ін. Філософія. – К.: Центр навчальної літератури, 2019. – 648 с.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посібник. / за ред. акад. НАН України Л. В. Губерського.  – К.: Знання, 2009. – 621 с.

Допоміжна література

Татаркевич В. Історія філософії: Т. 1-3. / Пер. з пол. О. Гірний. — Львів: Свічадо, 1999.

Платон Діалоги /Пер. з давньогр. — К: Основи, 1999. — 395 с.

Арістотель Метафізика / пер. з давньогрец., передмова і прим. О. А. Юдіна; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2020. — 300 с.

Декарт Р. Метафізичні твори. — Харків: Фоліо, 2020. – 219 с.

Мислителі німецького Романтизму / Упор. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. – Івано-Франківськ: Вид-во «Лілея-НВ», 2003. — 588 с.

Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті

https://chtyvo.org.ua/