МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА
ФІЛОСОФСЬКИЙ
ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА
ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
З
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «STUDIA UNIVERSITATIS»:
ФІЛОСОФІЯ І СВОБОДА»
(для студентів філософського факультету)
Затверджено на засіданні кафедри
теоретичної і
практичної філософії
Протокол №18 від 29.06.2012р.
Харків
2012
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет імені В.Н.
Каразіна
Кафедра
теоретичної і практичної філософії
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Перший проректор
___________________________
“______”_______________20___ р.
РОБОЧА
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«STUDIA UNIVERSITATIS»:
ФІЛОСОФІЯ І СВОБОДА
за
напрямом 0203 – гуманітарні науки
для
спеціальності 6.030101 – «філософія»
спеціалізації
«філософія»
філософського
факультету
Кредитно-модульна система
організації навчального процесу
Харків – 2012
«Studia Universitatis»: Філософія і свобода. Програма вибіркової
навчальної дисципліни для студентів
(назва навчальної дисципліни)
за напрямом підготовки ___бакалавр____, спеціальністю __філософія______.
„___” ________, 200__.- __ с.
Розробники: (вказати авторів, їхні наукові
ступені, вчені звання та посади).
Перепелиця Олег Миколайович, кандидат філософських наук, доцент
Шильман Михайло Євгенович, кандидат філософських наук, доцент
Програма затверджена на засіданні кафедри
_________________________________________________________________________
Протокол № ___ від.
“____”________________20__ р.
Завідувач
кафедрою _______________________
(__________________)
(підпис)
(прізвище та ініціали)
“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією
_______________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20___
р.
Голова _______________(_____________________)
(підпис) (прізвище та
ініціали)
“_____”________________20__ р.
1. Опис навчальної дисципліни
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
||
Кількість кредитів – 1,5 |
Галузь знань 0203 (шифр і назва) |
за вибором |
|
Напрям підготовки 6.020301 |
|||
Модулів – 1 |
Спеціальність (професійне спрямування): філософія |
Рік підготовки: |
|
3-й |
4-й |
||
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________
(назва) |
Семестр |
||
Загальна кількість годин - 72 |
6-й |
8-й |
|
|
|
Лекції |
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 1 самостійної роботи студента - 2 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
20 год. |
20 год. |
Практичні, семінарські |
|||
14 год. |
14 год. |
||
Лабораторні |
|||
- |
- |
||
Самостійна робота |
|||
38 год. |
38 год. |
||
ІНДЗ: год. |
|||
Вид контролю: залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і
індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання -
для заочної форми навчання -
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою
викладання навчальної дисципліни «Studia Universitatis»: Філософія і свобода» є ознайомити студентів з філософським змістом
поняття «університет», поліфонією смислів «ідеї університету» та прояснити
взаємини влади, освіти, знання і свободи.
1.2.Основними
завданнями вивчення дисципліни «Studia Universitatis»: Філософія і свобода» є розглянути практики пізнання й освіти, виховання
та філософського пошуку, а також виявити специфіку університетського знання,
ідеї університету, університетської ідеологія та духу
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
історію та
технології інституалізації знання, взаємини свобідного мислення та соціального
формату суспільства, традиційні та нетрадиційні засади пізнавальної,
філософської та публічної діяльності.
вміти:
орієнтуватися в
історико-філософському контексті освіти, просвітництва, свободи та визволення,
підтримувати та розвівати традиції університетської вченості, находити
конструктивні паралелі між колишніми та сучасними конфігураціями знання та
влади.
1.
Програма навчальної дисципліни
Модуль
1. Універсальні інституції філософії.
Тема 1. Ідея
«Університету» від античності до сучасності. Освітні проекти Академії,
Енциклопедії та Університету.
Тема 2.
Трансформація поняття «університетське знання». Людина що пізнає у різних
соціальних станах.
Тема 3.
Інституалізація мудрості та технології виховання
Модуль
2. Трансверсальні конституції свободи.
Тема
4. Людина Просвітництва і свобідний Університет.
Тема
5. Університетська діяльність між волею до влади і волею до пізнання. Тема 6.
Університет як дистрибуція свободи.
4.
Структура навчальної дисципліни
Назви модулів і тем |
Кількість годин |
||||||||||||||
Денна форма |
Заочна форма |
||||||||||||||
Усього |
у тому числі |
Усього |
у тому числі |
||||||||||||
л |
п |
лаб |
інд |
ср |
л |
п |
лаб |
інд |
ср |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|||
Модуль
1 |
|||||||||||||||
Тема
1. |
12 |
4 |
2 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||
Тема
2. |
12 |
4 |
2 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||
Тема
3. |
12 |
4 |
2 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||
Тема
4. |
12 |
4 |
2 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||
Тема
5. |
12 |
4 |
2 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|||
Тема
6. |
12 |
|
4 |
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|||
Разом
за модулем 1 |
72 |
20 |
14 |
|
|
38 |
|
|
|
|
|
|
|||
Усього
годин |
72 |
20 |
14 |
|
|
38 |
|
|
|
|
|
|
|||
5. Теми семінарських занять
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
1 |
Ідея «Університету» від
античності до сучасності. Освітні проекти Академії, Енциклопедії та
Університету |
2 |
2 |
Трансформація поняття
«університетське знання». Людина що пізнає у різних соціальних станах |
2 |
3 |
Інституалізація
мудрості та технології виховання |
2 |
4 |
Людина Просвітництва і свобідний Університет |
2 |
5 |
Університетська діяльність між волею до влади і
волею до пізнання |
2 |
6 |
Університет як дистрибуція свободи |
4 |
6. Самостійна робота
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
1 |
Академія
Платона та структура університетської освіти Середньовіччя |
6 |
2 |
Людина що пізнає. Що значить пізнавати? Що таке
знання? |
6 |
3 |
Інститути та технології виховання |
6 |
4 |
Проект
Просвітництва та практики виховання культурної людини |
6 |
5 |
Знання та влада. Генеалогія їх співвідношення за М. Фуко |
6 |
6 |
Університет
як дистрибуція свободи |
8 |
7. Методи навчання
Навчальні заняття з дисципліни здійснюються у формі
лекцій та семінарських занять із застосуванням інтерактивних, репродуктивних,
пояснювально-ілюстративних, проблемно-пошукових та творчих методів
навчання.
8. Методи контролю
Поточний контроль
·
Усні опитування на лекціях та практичних заняттях за
контрольними програмними питаннями поточної та попередніх тем.
·
Мікроконтрольні роботи, які проводяться на початку
практичного заняття.
·
Оцінювання ступеню активності студентів та якості їх
виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.
Модульний контроль
·
Теоретичні питання нормативного або проблемного
характеру.
·
Творчі завдання.
Індивідуальне навчально-дослідне
завдання
·
Оцінювання рівня опрацювання тем у цілому та окремих
питань, конспектування навчальних та наукових текстів.
·
Оцінювання змісту, глибини опрацювання та якості
індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру.
Підсумковий
контроль (залік)
Перевірка розуміння
студентами теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому,
здатність творчо використовувати накопиченні знання та вміння.
9. Розподіл балів, які отримують
студенти
Поточне тестування та самостійна робота |
Сума |
|||||||
Модуль 1 |
||||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
|
|
60 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
|
|
Тестові
завдання, реферати, мікроконтрольні роботи, виступи на семінарах |
Т1, Т2 ... Т9 – теми модулів
Примітка. Отримання протягом семестру 20 балів є нобхідною
умовою допуску студента до підсумкового семестрового контролю.
Шкала оцінювання
Сума балів за всі види навчальної діяльності
протягом семестру |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
для екзамену, курсової роботи (проекту), практики |
для заліку |
||
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
80-89 |
В |
добре |
|
70-79 |
С |
||
60-69 |
D |
задовільно |
|
50-59 |
Е |
||
1-49 |
FX |
незадовільно |
не зараховано |
11.
Рекомендована література
1. Аристотель. Политика //
Аристотель. Сочинения: В 4-х т. – М.: Мысль, 1983, -Т. 4. – С. 375-644.
2. Беньямин В. Озарения:
Пер. с нем. – М.: Мартис, 2000. – 376 с.
3. Биери П. Что значит быть
образованным человеком? // Отечественные записки. – 2008. – № 1(41).
4. Ідея Університету:
Антологія / Упоряд.: М. Зубрицька, Н. Бабалик. – Львів: Літопис, 2002. –
304 с.
5. Калхун К. Университет и
общественное благо // Прогнозис. – 2006. – № 3(7).
6. Кант И. Спор факультетов
// Кант И. Сочинения: в 8 т. – .7. –М.: Чоро, 1994.–С. 57-136.
7. Кларк Б. Р. Система высшего образования. – М.: Изд. дом Гос.
ун-та – Высшей школы экономики, 2010. – 360 с.
8. Куренной В. Бастард
Модерна. О текущем кризисе университета // Неприкосновенный запас. – 2011. – № 77 (3).
9. Огурцов А. П., Платонов
В. В. Образы образования. Западная философия
образования. XX век. — СПб.: РХГИ, 2004. — 520 с.
10. Пелікан Я. Ідея університету:
перегляд. – К., 2008.
11. Прокопенко В.В.
Философская пайдейя и Платоновский вопрос. – Х.: Монограф СПДФЛ Чальцев А.В.,
2012. – 322 с.
12. Ридингс Б. Университет в
руинах. – М.: Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2010. – 304 с.
13. Роджеро Дж. Из руин в кризис: об основных трендах в жизни
глобального университета // Неприкосновенный запас. – 2011. – № 77 (3).
14. Сокулер 3. А. Знание и власть: наука в обществе модерна. —
СПб. РХГИ, 2001. - 240 с.
15. Університетська
автономія // Дух і Літера. Спеціальний випуск. – 2008. – № 19.
16. Философские науки. –
2008. – № 11.
17. Философский век.
Альманах. Вып. 28. История университетского образования в России и
международные традиции просвещения. Том 1 / Отв. редакторы Т.В. Артемьева, М.И.
Микешин. — СПб.: Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2005. — 326 с.
18. Философский век.
Альманах. Вып. 29. История университетского образования в России и
международные традиции просвещения. Том 2 / Отв. редакторы Т.В. Артемьева, М.И.
Микешин. — СПб.: Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2005. — 320 с.
19. Философский
век. Альманах. Вып. 30. История университетского образования в России и
международные традиции просвещения. Том 3 / Отв. редакторы Т.В. Артемьева, М.И.
Микешин. — СПб.: Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2005. — 321 с.
20. Фуко
М. Воля к истине: По ту сторону знания, власти и сексуальности. – М., 1996. – 503
с.
21.
Фуллер С. Университет: социальная технология для производства универсального
знания // Прогнозис. – 2005. – № 2(3).
22. Шелер
М. Университет и народный университет // Логос. – 2005. – № 6 (51). – С. 60-97.
ІІІ. Конспекти лекцій
Модуль 1. Універсальні інституції філософії.
Тема 1. Ідея «Університету» від античності до сучасності. Освітні проекти Академії,
Енциклопедії та Університету.
Формування ідеї Університету. Універсальність свободи і універсальність
пізнання. Університет і соціокультурний контекст. Мета, функції, місія
університету. Університет як модерний проект. Приватний і публічний розум.
Публічний простір і нове знання. Формування інтелектуальної еліти. Дискурс
університету і турбота про себе. Університет і біополітика. Культурна місія
університету. Університет і буржуазно-національна держава. Культурно-історичні
освітні проекти та їх особливості. Що таке істина? Істинне знання. Пайдейя.
Схоластика. Просвітництво. Енциклопедія. Позитивістська класифікація наук і
«соціальна динаміка». Інституалізація знання. Класичний університет.
Глобалізація і культурний капіталізм. Криза університету?
Тема 2. Трансформація поняття «університетське знання». Людина що пізнає у
різних соціальних станах.
Динаміка соціальних відносин і зміни в університетському знанні. Соціум і
пізнання / виклик і відповідь. Що значить пізнавати? Яким чином пізнавати? Методи пізнання. Що
таке знання? Хто пізнає? Суб’єкт пізнання. Антична революція в пізнанні: від
архаїки до софістів, від софістів до філософії. Постсократівське пізнання.
Знання і мудрість. Християнська революція. Знання і віра. Місія схоластики і
середньовічного університету. Ренесансне відродження античної форми пізнання.
«Відновлення наук». Модерний проект пізнання і програма енциклопедистів.
Енциклопедії як сукупність знань. Колективний інтерактивний процес пізнання.
Універсальне/університетське знання. Загальна інституалізація пізнання. Загальне і професійне знання.
Тема 3. Інституалізація мудрості та технології виховання
Інституалізація освіти і виховання. Біополітика і селекція людства.
Інструменталізація, функціоналізм, операціоналізм, технологічність виховання.
Тотальність і контроль. Екзамінація і екзекуція. Університет як соціальний
інститут. Відтворення соціального. Абстрактне Я і модерний суб’єкт. Освічена
людина. Свобідний університет? Відносини університету і держави.
Національний/державний університет. Професіоналізація пізнання. Наукове
пізнання і проблема наукової методології.
Модуль 2. Трансверсальні конституції свободи.
Тема 4.
Людина Просвітництва і свобідний Університет.
Проект просвітництва:
людина між природою і культурою. Від варварства до цивілізації. Прогрес розуму
і універсалізація пізнання. Деміфологізація і процес пізнання. Культура –
виховання – просвітництво. Енциклопедизм. Лібертінаж. Нова модель пізнання.
Дискусія про сутність просвітництва: М. Мендельсон, І. Кант. «Спор
факультетів» І. Канта. Місія філософії та гуманітарна освіта. Університет
і публічний простір свободи. Свобода думки. Освічена людина як свобідна
особистість.
Тема 5.
Університетська діяльність між волею до влади і волею до пізнання.
Воля до влади та/або
воля до пізнання. Влада університету і горизонт свободи. Генеалогія знання/влади
за М. Фуко. «Дисциплінарна влада» та характер і напрямки її критики.
Становлення влади епістем. Що значить справді «свобода пізнання»? Деконструкція
університету. Народний університет? Інтерактивність і пізнавальні практики.
Сингулярізація пізнання. Знання й інформація. Комерціалізація знання.
Університет і глобалізація.
IV. Методичні матеріали до семінарських занять
Тема 1. Ідея
«Університету» від античності до сучасності. Освітні проекти Академії,
Енциклопедії та Університету.
1.
Ідея
«Університету».
2.
Пайдейя
і Академія.
3.
Структура
університетської освіти Середньовіччя.
4. Проект універсального пізнання в
Енциклопедії.
5. Класичний університет.
Тема 2.
Трансформація поняття «університетське знання». Людина що пізнає у різних
соціальних станах.
1.
Свобода,
істина, пізнання. Специфіка універсального/ університетського знання.
2.
Знання
і соціум. Соціально-історичні констеляції пізнавальної діяльності.
3.
Можливі
типи (пі)знання.
Тема 3.
Інституалізація мудрості та технології виховання
1.
Інститути освіти та виховання.
2.
Становлення
професійної науки. Організація буржуазного університету.
3.
Технізація
й індустріалізація знання.
Тема 4. Людина Просвітництва і свобідний
Університет.
1.
Проект просвітництва:
людина між природою і культурою.
2.
Прогрес розуму і
універсалізація пізнання.
3.
Свобода як «універсалія»
Просвітництва.
Тема 5. Університетська діяльність
між волею до влади і волею до пізнання.
1.
Воля до влади та/або воля
до пізнання: університет між владою і свободою.
2.
Генеалогія
знання/влади за М. Фуко.
3.
«Дисциплінарна
влада».
4.
Альтернативний університет?
Від класичного до народного університету.
Тема
6. Університет як дистрибуція свободи. Колоквіум.
Обговорення перспектив впровадження
свобод(и) університету/-ом.
V. Матеріали для самостійної роботи
Теми
рефератів та контрольних робіт
Самостійна робота студента
передбачає написання невеличкого есе у відповідь на будь-який із зазначених у
списку літератури творів. Або студент може представити розгорнутий
план-конспект будь-якого з вказаних
джерел.
VI. Методичні вказівки щодо
виконання індивідуальних завдань
Рекомендації та вимоги щодо
написання робіт
Студенти самостійно вибирають
одну з вище вказаних праць, або пропонують обрану самостійно, погоджуючи її з
викладачем. Есе або план-конспект необхідно здати для розбору викладачеві або
на кафедру в установлений термін (не пізніше ніж за 10 діб до початку сесії).
Структура та
зміст роботи. У структурному відношенні робота повинна мати наступні складові:
1) вступ;
2) основну частину;
3) висновок.
У вступі треба визначити
актуальність, характер постановки проблеми, мету й завдання, які є у тексті
джерела. В основній частині мають бути виділені пункти (параграфи), за якими
послідовно розкривається тема. Бажано аргументувати також своє власне розуміння
щодо поставлених питань. Важливим є посилання на певні фрагменти або цитування
важливих елементів тексту. У заключній частині слід підсумувати результати та
вказати на висновки даної роботи, які повинні відповідати постановці проблеми.
Оформлення
та обсяг реферату. Обсяг
роботи повинен складати 0,1 друк. аркушу (~2 сторінки), надрукований 14 кеглем з полуторним
інтервалом.
VIІ. Комплект контрольних завдань
1. Питання про сутність Університету. Ідея
«Університету».
2. Свобода, істина, пізнання.
3. Автономія людини і автономія освіти.
4. Людина
що пізнає. Що значить пізнавати? Що таке знання?
5. Інститути та технології
виховання.
6. Академія Платона та структура університетської
освіти Середньовіччя.
7. Університет Середньовіччя: корпоративне збереження
і трансляція істини.
8. Проект Просвітництва та практики виховання
культурної людини.
9. Емпіричне та раціональне знання; наука, техніка та
мистецтво в Енциклопедії.
10.
Університет як привілей.
11.
Університет у публічному просторі. Ідея
«народного університету».
12.
Воля до влади
та/або воля до пізнання: університет між владою і свободою.
13.
Знання та влада. Генеалогія їх співвідношення за М. Фуко.
«Дисциплінарна влада».
14.
Становлення
професійної науки. Організація буржуазного університету.
15.
Сучасна криза
університету?
16.
Сутність понять
«свобода університету» або «свобідний університет».
17.
Універсальність
свободи у контексті «Studia Universitatis».